среда, 28 ноября 2012 г.

Реалізація програми Intel "Навчання для майбутнього" на уроках української мови та літератури


Інформаційне суспільство потребує творчих особистостей, здатних самостійно мислити, приймати нестандартні рішення, адаптувати знання в різних галузях до постійно змінюваних умов життєдіяльності, активно розбудовувати суспільну інфраструктуру з використанням найсучасніших технологій, тому реалізація потенціалу обдарованих учнів є актуальним завданням сучасної освіти. Головна мета сучасної освітньої діяльності – впровадження ефективних методичних засобів, технологій пошуку, навчання, виховання й самовдосконалення обдарованих дітей.

Обдарований учень потребує такого навчання, яке забезпечувало б розвиток творчого мислення, самостійності й активності в навчальній діяльності, уміння набувати нові для себе знання.
Тому застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) та технологій Web 2.0 у навчальному процесі на сучасному етапі стає життєвою потребою, оскільки ці технології дозволяють ускладнити зміст навчального матеріалу, збільшити обсяг теоретичного матеріалу, сприяють виконанню учнями індивідуальних завдань, упровадженню науково-дослідницької, пошукової, експериментальної, проектної діяльності, створюють умови для реалізації природних обдарувань особистості. Особливо важливим є те, що сучасні комп'ютерні технології в поєднанні з новітніми освітніми технологіями стають ефективними засобами розвитку мислення обдарованих учнів.
На думку Л. Виготського, навчання ефективне лише тоді, коли особистість має можливість реалізувати свій творчий потенціал у цікавій для неї діяльності. Однак в умовах часового обмеження уроку, надмірного обсягу програмового матеріалу вчителю дуже складно забезпечити диференційований та особистісно зорієнтований підхід у навчанні, врахувати інтереси, потреби та інтелектуальні здібності обдарованої дитини.
ІКТ та технології Web 2.0 відкривають перед вчителем додаткові можливості у повному обсязі реалізувати особисту орієнтацію і диференціацію навчання.
Метою даного посібника є ознайомлення широкого кола педагогічних працівників з авторською методикою впровадження ІКТ та технологій Web 2.0 на уроках української мови та літератури з метою розвитку в учнів навичок мислення високого рівня.
Результатом творчого пошуку вчителя стали розроблені проекти з української мови, які були представлені на Регіональному конкурсі на кращий навчальний проект з використанням інформаційно-комунікаційних технологій за програмою «Intel.® Навчання для майбутнього» «Галицький проект – 2010» і отримали найвищу оцінку журі.
Напрацювання вчителя допоможуть педагогам удосконалити і розвинути свою компетентність у галузі застосування інформаційно-комунікаційних технологій та технологій Web 2.0, сприятимуть реалізації особистісно зорієнтованого, діяльнісного та компетентнісного підходів, дозволять педагогам сформувати новий рівень викладання, що ґрунтується на цифрових технологіях, сприятимуть формуванню в учнів нового рівня знань.

З практики реалізації Intel-проектів
Завдання педагога в тому, щоб
довести до дверей, дати ключа
і навчити учня ним користуватися.
Та ніхто, крім самого учня,
не зможе ввійти у світ знання.
Н. Маслов
Щоб віднайти себе, людина має вибудувати власний світ цінностей: увійти у світ знань, оволодіти творчими способами розв’язання наукових і життєвих проблем, а також відкрити світ власного «Я» і навчитися керувати ним.
Яким же має бути зміст освіти, щоб створити кожному учневі сприятливі умови для самореалізації?
 У Державному стандарті освітньої галузі "Мови і літератури" зазначено, що проектна діяльність у структурі особистісно зорієнтованого уроку є визначальною, оскільки створює оптимальні умови для формування здатності особистості бути співтворцем навчально-виховного процесу на всіх його етапах [2;77]. Впровадження саме інформаційно-комунікаційних технологій дозволяє вчителю організувати особливий тип інтелектуальної діяльності, відмінною особливістю якої є перспективна орієнтація, дослідження, яке має практичне спрямування. За таких умов у центрі уваги опиняється особистість учня і визначальним у відносинах “учень – учитель” стає не викладання предмета, а розвиток в учнів вмінь аналізувати, синтезувати, оцінювати, порівнювати, співставляти тощо. Метод проектів зорієнтовано на самостійну індивідуальну, парну або групову роботу учнів. В основі цього методу лежить розвиток пізнавальних навичок учнів, уміння самостійно конструювати свої знання та орієнтуватися в інформаційному просторі.
Організаційною формою роботи з ІКТ є навчальний проект, який спрямований на розвиток мислення та творчої особистості учнів, передбачає самостійну пошуково-дослідницьку роботу учнів, вирішує реальну проблему (навчальну, соціальну тощо), готує дітей до життя в умовах економіки знань, мотивує та покращує ефективність навчання, має практичну, значущу для учнів спрямованість, формує життєві компетентності та навички ХХІ сторіччя.
Метою будь-якого проекту є забезпечення розвитку навичок мислення високого рівня, впровадження компетентнісного підходу під час вивчення теми, реалізація найважливішої функції навчання – комунікативної.
Моделювання учнівських Intel-проектів можна здійснювати за таким алгоритмом:
1. Ознайомлення з правилами, вимогами, що висуваються до проектної діяльності учнів.
2. Індивідуальне, парне чи групове продумування орієнтовних шляхів розв'язання поставленої проблеми, висування гіпотези.
3. Обмін напрацьованим у парі або мікрогрупі (для парних та колективних проектів).
4. Обговорення шляхів розв'язання проблеми з науковим або педагогічним керівником.
5. Подальша перевірка висунутої гіпотези.
6. Створення власне самої моделі проекту.
7. Підготовка до презентації проекту.
8. Захист проектної роботи [7;152].
Плануючи проект, важливо визначити проблему, яка стимулювала б учнів до роботи, здійснити свій вибір ідей, працювати в атмосфері співпраці та взаємовигідного партнерства, бо успіх кожного – це успіх усіх. Саме тому важливим є добір тем для підготовки навчальних проектів. Теми повинні бути цікавими для учнів і водночас мають забезпечити виконання навчальної програми. Перевагу варто надавати творчо та практично орієнтованим проектам, тому що найбільший ефект мають ті проекти, у ході яких учні роблять власні відкриття. Робота з підручником, словниками, спеціальною літературою, Інтернет-статтями дає можливість дитині зазирнути вглиб явища, розповісти про нього своїм однокласникам. Наприклад, п’ятикласники спроможні з’ясувати походження того чи іншого фразеологізму, шестикласники – провести самостійне спостереження-дослідження, а семикласники встановити відсоток використання слів тих чи інших частин мови у різних стилях мовлення.
Цікавою і доречною на уроках мови є робота над проектами з вивчення окремих розділів, узагальнення певних знань, повторення великого блоку навчального матеріалу.
Наприклад, у 7 класі вчитель може запропонувати проект, пов’язаний із темою «Фразеологія». Оскільки фразеологізмів в оперативній пам’яті учнів мало, тому з огляду на те, щоб ці «згустки народного розуму й знання» (М. Шолохов) стали активним надбанням школярів, розробка і реалізація такого проекту буде актуальною.
Працюючи над проектом «Стріла слова», семикласникам було цікаво самостійно з’ясувати значення добре відомих всім фразеологізмів: учні опитали знайомих і встановили, які фразеологізми найчастіше вживаються щодня, прочитали Біблійні оповіді, античні міфи, відшукали цікаві історії, які вплинули на творення цих фразеологізмів.
Плануючи цей проект, вчитель визначив лише об’єкт спостереження та дослідницької діяльності, проблемні запитання і завдання, способи фіксації спостережень та коло позакласного читання – довідкову, науково-популярну, художню літературу, словники, енциклопедії, періодичні й дитячі видання, в тому числі й Інтернет-видання (див. додаток 1). Тобто вчитель створив лише умови для саморозвитку, самовдосконалення, самоосвіти учня, рівноправного партнера, який отримав ґрунтовні знання, що виникли на базі максимальної розумової активності.
Успіх проекту часто залежить від того, наскільки цікавим та інтригуючим виявиться Ключове питання, тому необхідно чітко сформулювати питання, яке пов’язане з реаліями життя і зачіпає інтереси кожного. Ключове питання повинне вимагати неоднозначної відповіді. Так, на питання “Що ми успадковуємо від своїх батьків?”, що стало ключовим у проекті «Ім’я, що переходить у вічність», можна було почути різні відповіді, адже успадковуємо ми від своїх батьків і гени, і матеріальні та духовні цінності тощо. Таке питання зацікавило учнів, бо вони не отримали відразу правильної відповіді, а натомість перед ними виникло безліч нових питань, що стимулювало їхню подальшу роботу у проекті.
 Дуже важливо продумати план навчального проекту та план реалізації, які допоможуть здійснити задум.
 Потрібно чітко визначити вимоги Державних освітніх стандартів та навчальних програм предметів, знання з яких учні інтегруватимуть, готуючи проект. Наприклад, працюючи над проектом «Ім’я, що переходить у вічність», школярі використали знання із української мови та літератури, біології, географії, історії, українознавства, адже наші прізвища міцно переплелися із географією, літературою та мистецтвом, біологією, з наукою й технікою, з медициною.
Методику реалізації проекту можна представити такими етапами:
1.         Підготовчий – визначення теми, мети, очікуваних результатів, пошук інформаційного забезпечення.
2.         Планування та збір інформації.
3.         Аналіз інформації та захист проектів.
Необхідно чітко визначити навчальні цілі та
очікувані результати навчання на кожному з етапів. Так, плануючи проект «Ім’я, що переходить у вічність», учитель передбачив, щоб на І етапі, коли відбувається підготовка до проектування, учні повторили вивчене з теми «Словотвір».
На ІІ етапі, власне коли відбувається дослідження проблеми, учні навчилися розподіляти ролі, працювати у команді, нести відповідальність за свою частину роботи, розвинули навички роботи в групі. Працюючи над проектом, учні вчилися оперувати уже знайомою інформацією у нових умовах, аналізувати та порівнювати інформацію, висувати власні гіпотези та відстоювати їх, робити висновки на підставі власних досліджень. Виконуючи завдання у межах проекту, в учнів формувалися навички аналізу при виділенні основних понять, удосконалювалися вміння усно та письмово висловлювати власні оцінки щодо прочитаного, особистісно-творчо його переосмислювати. При складанні діаграм учні вчилися порівнювати, аналізувати, співставляти цифри, факти, добирати та аргументувати свій вибір відповідного типу діаграми. При підготовці і створенні презентацій учні навчилися коротко формулювати свою думку, структурувати свою доповідь, використовувати різні мультимедійні засоби і можливості, відбирати найяскравіші переконливі факти для демонстрування думок та ідей. При демонстрації презентацій розвивалися навички виступати перед аудиторією. Створюючи публікації в Microsoft Office Publisher, школярі набували вмінь агрументовано доводити власну думку, правильно використовувати цитування та посилання на друковані джерела та Інтернет-видання, ілюструвати ідеї, думки, дослідження, висновки. При розробці веб-сайтів учні навчалися ефективно спілкуватися з іншими школярами, набували вмінь збирати та обробляти інформацію, вчилися ефективно використовувати засоби електронних комунікацій.
 На ІІІ етапі під час оформлення звіту та оцінки результатів в учнів удосконалилися навички аналізу, синтезу та оцінювання, вміння інтерпретувати отримані результати, розв’язувати творчі завдання різних типів.
 З метою успішної реалізації проекту необхідно сформулювати Тематичні питання, за якими розробити операційні картки. Змістові питання в операційних картках повинні допомогти школярам дати відповідь на Тематичні питання. Наприклад, до проекту «Ім’я, що переходить у вічність» були розроблені такі операційні картки:

Тематичні запитання
Змістові запитання
1. Що твоє прізвище може розповісти про предків?

Як вплинуло життя на утворення прізвищ? Від чого найчастіше утворювалися українські прізвища? Які суфікси характерні для прізвищ українців?
2. Чи можна визначити національність за суфіксом у прізвищі?
Чи є спільні суфікси у прізвищах українців та інших народів? Від яких слів найчастіше утворювалися українські прізвища на –енко, -ук? Назвіть прізвища інших народів, які утворюються за аналогією до українських.
3. Що виникло раніше: прізвище чи псевдонім?
Як виникло прізвище? Які традиції існували щодо вибору імені для дитини? Чому дитині давали, крім імені, ще й охоронні імена? Хто з письменників змінював прізвище? Чому відомі люди часто приховували своє авторство псевдонімами? За якими принципами письменники добирали псевдоніми? Хто із зірок шоу-бізнесу, спорту, мистецтва вдавався до зміни прізвища?
Наступний етап реалізації навчального проекту зобов’язує дітей:
· планувати свою роботу, передбачати можливі результати;
· збирати, аналізувати й синтезувати інформацію, отриману з різноманітних джерел інформації: літературних та науково-популярних творів, матеріалів преси та Інтернету, досліджень науковців, результатів опитування респондентів тощо;
· приймати власні рішення, аргументувати думку;
· розподіляти доручення, спільно працювати;
· створювати “кінцевий продукт”: сценарій вечора, газету, поради, фільм тощо.
Так, щоб дослідити походження прізвищ, учням І групи довелося вибрати із класних журналів, шкільної алфавітної книги прізвища учнів, дослідити, від яких назв вони утворені, погрупувати їх за спільними ознаками, визначати характерні суфікси для прізвищ, зробити висновки щодо найпоширеніших суфіксів. Учасники ІІ групи вибирали із статей Інтернет-видань, науково-популярних книг найпоширеніші прізвища українців та інших народів, визначали суфікси, за допомогою яких утворилися прізвища, з’ясовували за етимологічним словником та порівняли значення цих суфіксів. ІІІ група з’ясувала походження прізвищ та псевдонімів, значення охоронних імен, визначила письменників, у яких були псевдоніми, дібрала цікаву інформацію про псевдоніми та прізвища, дослідила, хто із сучасників теж звертався до псевдонімів.
Працюючи над проектом, учні І групи встановили характерні для українських прізвищ суфікси, визначили, від яких назв утворилися прізвища однокласників, склали анкету, яка передбачає продовження роботи над темою проекту. Учні ІІ групи з’ясували, що найчастіше прізвища виникали від чоловічих імен, а суфікси, за допомогою яких вони утворювалися, вказували, що власник прізвища – чийсь син, встановили суфікси-близнюки в українських прізвищах та прізвищах інших народів.
ІІІ група відшукала інформацію про значення охоронних імен, дослідила, хто з письменників та сучасних відомих людей мали псевдоніми, підготувала кросворд «У світі двійників» та конкурс «Упізнай зірку».
Отже, під час реалізації проекту учні навчилися здобувати, аналізувати, опрацьовувати, інтегрувати, оцінювати, творчо застосовувати та створювати інформацію в її різноманітних видах, формах та медіа представленнях, формулювати вірогідні судження для окреслення, аналізу та вирішення проблем; оволоділи вміннями самостійно працювати й організовувати свою роботу, визначати пріоритети та ставити навчальні завдання без сторонньої допомоги; удосконалили навички працювати в команді та бути лідером, виступати перед аудиторією; розвинули почуття художнього смаку, здатність до оригінальності та інновацій, вміння діяти відповідально, поважати і визнавати різноманітність поглядів.
Працюючи над проектом, учні ефективно використовували комп’ютер для обміну інформацією електронною поштою, аналізу отриманих результатів, побудови графічних зображень, пошуку інформаційних ресурсів в Інтернеті, створення публікації, презентації, веб-сайту. Наприклад, програма Microsoft Office PowerPoint дала змогу учасникам групи «Лінгвісти» створити яскраву презентацію «Чи можна визначити національність за суфіксами у прізвищі?», в якій вони відобразили висновки стосовно отриманих результатів (див. додаток 2).
Тобто, під час реалізації подібних навчальних проектів в учнів формується “здатність складати й реалізовувати плани та особисті проекти, що дає змогу визначати й обґрунтовувати цілі, що становлять сенс життя, співвідносяться з власними цінностями” [5;6].
Кінцевим результатом діяльності над проектом «Ім’я, що переходить  у вічність» стали поради тим, хто соромиться свого прізвища, які були видрукувані у шкільній газеті «А у нас…», що підтвердило практичну значущість даного проекту у житті кожного школяра, як його учасника, так і пасивного спостерігача.
Створивши проект, учні продемонстрували здатність реалізовувати власні наміри, тобто відбувалося формування життєвої компетенції.
Необхідно підкреслити важливість ще одного етапу навчального проекту – його захист, що покликаний узагальнити, презентувати, оцінити підсумки тривалої спільної творчості. Захист проекту дозволяє активізувати різноманітні засоби самореалізації, поглибити аналітичні вміння, критичність, гнучкість мислення, мовленнєву культуру, активність реакції, створюючи унікальні можливості для інтерактивного спілкування. Цей етап дає змогу на основі даних зіставлень, проведених на етапі досліджень, створити сукупний освітній продукт виучуваного (див. додаток 3).
Дуже важливим в оцінюванні виконання проекту є критерії, які повідомляються учням заздалегідь (див. додаток 4).
Оцінювати колективний проект можна й за такими критеріями:
· значимість та актуальність проблеми;
· коректність методів дослідження, обробки інформації;
·  активність кожного учасника відповідно до його можливостей та виконання ролі у проекті;
· використання знань з інших предметів;
· правильність мовленнєвого оформлення;
· використання комп’ютерних технологій (створення презентацій, публікацій, веб-сайтів);
· естетичність та креативність в оформленні результатів роботи.
Можна зробити висновок, що ефективність використання в навчальному процесі інформаційно-комунікаційних технологій є безперечною, адже вони сприяють формуванню комунікативної і життєвої компетенцій. Діяльність учня на уроках із застосуванням ІКТ стає вирішальною: він вчиться самостійно здобувати і застосовувати знання. Окрім того, такі проекти допомагають виробити вміння працювати з інформацією, що підвищує конкурентоздатність учня спочатку в освіті, а пізніше і в сфері його професійної діяльності. Виробляється також здатність до самовдосконалення, самостійного пошуку і творчості, змінюються відносини “вчитель – учень” на «учень – вчитель», виникає атмосфера співробітництва, партнерства, що призводить до формування особистості, здатної не тільки до пошуку і творчості, а й до спілкування і толерантності у відносинах між людьми. Отже, такий урок стає особистісно значущим, а значить реалізується одна з освітніх проблем: відповідність “шкільного продукту” запитам інформаційного суспільства.

Застосування сервісів Web 2.0
на уроках української мови та літератури

Важливими умовами ефективної організації роботи з обдарованими дітьми є відхід від форм і методів навчання, які гальмують розвиток дитини й не залишають місця вільному вибору видів і методів її самостійної інтелектуально-творчої діяльності; активна підтримка вчителя ініціативи, самостійності, оригінальності мислення; обов’язкова організація дослідницької діяльності, для якої має відводитися спеціальне просторове і часове поле; активне запровадження технологій спілкування, навчання і виховання. Крім того, щоб успішно організувати роботу з обдарованими дітьми, вчителю-словеснику, як і іншим педагогам, необхідно постійно створювати такі умови, які сприятимуть максимальному розкриттю можливостей учня, стимулюватимуть його внутрішні сили до творчого саморозвитку та вдосконалення.
Саме технології Web 2.0 відкривають перед учителем додаткові можливості у реалізації особистісної орієнтації і диференціації навчання, а також розвитку навичок мислення високого рівня обдарованих дітей:
· розширити фізичні межі навчальної аудиторії (учень самостійно обирає час і термін роботи за темою);
· дати кожному школяреві шанс узяти участь в обговоренні, дискусії, колективному проекті, грі тощо;
· сприяти реалізації інтелектуального й особистісного потенціалу дитини в предметній діяльності (за допомогою тексту, музики, малюнків, графіки, анімації) [4;11].
Творчі ресурси кожної дитини величезні, тож завдання вчителя-словесника створити належні умови для якісної реалізації їх, привчити дитину до систематичного творчого осягнення дійсності засобами рідного слова. Проте сьогодні стандартних завдань, спрямованих на розвиток творчих здібностей учнів, замало. Щоб вповні розвинути мовні й мовленнєві здібності школярів, привчити їх до словотворчості й збагатити їх успішним власним досвідом використання мови, а також вгамувати творчі запити креативних дітей, реалізувати їхні можливості, вчитель повинен опановувати нові віртуальні освітні середовища і переходити до технологій Web 2.0, що відкривають словесникам перспективи виявити власну методичну неординарність та творчий потенціал учнів.
Web 2.0 - новий засіб навчання, який дозволяє врахувати інтереси, суб’єктивний досвід учнів, сприяє особистій реалізації у різних видах інноваційної діяльності, а також створює умови для повноцінного виявлення та відповідного розвитку особистісних функцій.
Можливості сервісів Web 2.0 безмежні, оскільки вони сприяють створенню максимально сприятливим умовам для мовленнєвої самореалізації здібних учнів через впровадження в практику творчих вправ, дослідницьких завдань, проблемних питань, проведення мовних спостережень і дослідів, лінгвістичних ігор тощо.
На уроках української мови та літератури вчитель може звернутися до різних сервісів: соціальних сервісів збереження мультимедійних ресурсів, мережевих щоденників (блогів), соціальних пошукових систем, Wiki-wiki, соціальних геосервісів.
Технологію використання сервісів Web 2.0 на уроках української мови можна представити таким чином:
1.         На мотиваційному етапі вчитель, з’ясовуючи
емоційний настрій учнів, може запропонувати їм створити візуальну поезію, поетичний калейдоскоп чи текст із квітів, в яких діти могли б висловити своє побажання, настрій тощо (див. додаток 5).
2.         На етапі актуалізації суб’єктного досвіду
предметом для створення проблемних ситуацій може слугувати плейкаст-провокація чи плейкаст-гіпотеза. Так, розглядаючи твір Богдана Лепкого «Мишка: Казка для дітей малих та великих» у 7 класі, вчитель може запропонувати переглянути плейкаст «Душа» (див. додаток 6), який дозволить вибудувати повноцінну дискусію, яка матиме велике пізнавальне значення і вплине на загальний рівень навчальної мотивації на уроці.
3.         Соціальні сервіси Web 2.0 сприяють
реалізації інтелектуального й особистісного потенціалу дитини в предметній діяльності (за допомогою тексту, музики, малюнків, графіки, анімації). Зміст сервісів Web 2.0 може бути об’єктом лінгвістичного дослідження, стилістичного експерименту, спостереження над мовними явищами, редагування, аудіювання, конструювання.
Наприклад, працюючи у 6 класі над темою
«Ступені порівняння якісних прикметників», учні отримали завдання переглянути відеофільм «Сім чудес України», який розміщений на соціальному відеосервісі Youtube (див. додаток 7), і написати невелике повідомлення, увівши у свою розповідь прикметники у формі вищого чи найвищого ступенів порівняння.
Зміст соціальних сервісів – яскравий засіб унаочнення явищ, що вивчаються. Наприклад, під час інтелектуально-мовленнєвої розминки дітям можна запропонувати переглянути фото, які розміщені на фотосервісі Flamber, і дібрати підписи до них, використовуючи складні прикметники (див. додаток 8).
4.         На рефлексивно-оцінювальному етапі,
з’ясовуючи результативність роботи на уроці, можна запропонувати написати у блозі (мережевому щоденнику) текст-відповідь.
Соціальні сервіси забезпечують позитивну динаміку розвитку образного мислення школярів, оскільки допомагають візуалізувати ідеї, поняття, подати власне бачення в кольорі, графіці, образах, дозволяють створювати колективні публікації, презентації, проекти (див. додаток 9).
Таким чином, учні отримують нові можливості випробувати себе в новому виді діяльності, що спонукає їх до самореалізації через творчість і спілкування.

1 комментарий:

  1. Дякую, Світлано Степанівно, за популяризацію мого досвіду на сторінках свого блогу, але згідно з авторським правом принято вказувати автора статті. Тому буду вдячна, якщо Ви зробите поправки. Нагадую, що моя робота була опублікована за адресою http://navigator.rv.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=3587:2013-01-23-11-45-18&catid=32:2013-02-09-10-10-57&Itemid=37 у 2011 р.

    ОтветитьУдалить