Метод проектів

Інформаційне суспільство потребує творчих особистостей, здатних самостійно мислити, приймати нестандартні рішення, адаптувати знання в різних галузях до постійно змінюваних умов життєдіяльності, активно розбудовувати суспільну інфраструктуру з використанням найсучасніших технологій, тому реалізація потенціалу обдарованих учнів є актуальним завданням сучасної освіти. Головна мета сучасної освітньої діяльності – впровадження ефективних методичних засобів, технологій пошуку, навчання, виховання й самовдосконалення обдарованих дітей.

Обдарований учень потребує такого навчання, яке забезпечувало б розвиток творчого мислення, самостійності й активності в навчальній діяльності, уміння набувати нові для себе знання.

Тому застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) та технологій Web 2.0 у навчальному процесі на сучасному етапі стає життєвою потребою, оскільки ці технології дозволяють ускладнити зміст навчального матеріалу, збільшити обсяг теоретичного матеріалу, сприяють виконанню учнями індивідуальних завдань, упровадженню науково-дослідницької, пошукової, експериментальної, проектної діяльності, створюють умови для реалізації природних обдарувань особистості. Особливо важливим є те, що сучасні комп'ютерні технології в поєднанні з новітніми освітніми технологіями стають ефективними засобами розвитку мислення обдарованих учнів.

На думку Л. Виготського, навчання ефективне лише тоді, коли особистість має можливість реалізувати свій творчий потенціал у цікавій для неї діяльності. Однак в умовах часового обмеження уроку, надмірного обсягу програмового матеріалу вчителю дуже складно забезпечити диференційований та особистісно зорієнтований підхід у навчанні, врахувати інтереси, потреби та інтелектуальні здібності обдарованої дитини.

ІКТ та технології Web 2.0 відкривають перед вчителем додаткові можливості у повному обсязі реалізувати особисту орієнтацію і диференціацію навчання.

Метою даного посібника є ознайомлення широкого кола педагогічних працівників з авторською методикою впровадження ІКТ та технологій Web 2.0 на уроках української мови та літератури з метою розвитку в учнів навичок мислення високого рівня.

Результатом творчого пошуку вчителя стали розроблені проекти з української мови, які були представлені на Регіональному конкурсі на кращий навчальний проект з використанням інформаційно-комунікаційних технологій за програмою «Intel.® Навчання для майбутнього» «Галицький проект – 2010» і отримали найвищу оцінку журі.

Напрацювання вчителя допоможуть педагогам удосконалити і розвинути свою компетентність у галузі застосування інформаційно-комунікаційних технологій та технологій Web 2.0, сприятимуть реалізації особистісно зорієнтованого, діяльнісного та компетентнісного підходів, дозволять педагогам сформувати новий рівень викладання, що ґрунтується на цифрових технологіях, сприятимуть формуванню в учнів нового рівня знань.

З практики реалізації Intel-проектів

Завдання педагога в тому, щоб

довести до дверей, дати ключа

і навчити учня ним користуватися.

Та ніхто, крім самого учня,

не зможе ввійти у світ знання.

Н. Маслов

Щоб віднайти себе, людина має вибудувати власний світ цінностей: увійти у світ знань, оволодіти творчими способами розв’язання наукових і життєвих проблем, а також відкрити світ власного «Я» і навчитися керувати ним.

Яким же має бути зміст освіти, щоб створити кожному учневі сприятливі умови для самореалізації?

 У Державному стандарті освітньої галузі "Мови і літератури" зазначено, що проектна діяльність у структурі особистісно зорієнтованого уроку є визначальною, оскільки створює оптимальні умови для формування здатності особистості бути співтворцем навчально-виховного процесу на всіх його етапах [2;77]. Впровадження саме інформаційно-комунікаційних технологій дозволяє вчителю організувати особливий тип інтелектуальної діяльності, відмінною особливістю якої є перспективна орієнтація, дослідження, яке має практичне спрямування. За таких умов у центрі уваги опиняється особистість учня і визначальним у відносинах “учень – учитель” стає не викладання предмета, а розвиток в учнів вмінь аналізувати, синтезувати, оцінювати, порівнювати, співставляти тощо. Метод проектів зорієнтовано на самостійну індивідуальну, парну або групову роботу учнів. В основі цього методу лежить розвиток пізнавальних навичок учнів, уміння самостійно конструювати свої знання та орієнтуватися в інформаційному просторі.

Організаційною формою роботи з ІКТ є навчальний проект, який спрямований на розвиток мислення та творчої особистості учнів, предбачає самостійну пошуково-дослідницьку роботу учнів, вирішує реальну проблему (навчальну, соціальну тощо), готує дітей до життя в умовах економіки знань, мотивує та покращує ефективність навчання, має практичну, значущу для учнів спрямованість, формує життєві компетентності та навички ХХІ сторіччя.

Метою будь-якого проекту є забезпечення розвитку навичок мислення високого рівня, впровадження компетентнісного підходу під час вивчення теми, реалізація найважливішої функції навчання – комунікативної.

Моделювання учнівських Intel-проектів можна здійснювати за таким алгоритмом:

1. Ознайомлення з правилами, вимогами, що висуваються до проектної діяльності учнів.

2. Індивідуальне, парне чи групове продумування орієнтовних шляхів розв'язання поставленої проблеми, висування гіпотези.

3. Обмін напрацьованим у парі або мікрогрупі (для парних та колективних проектів).

4. Обговорення шляхів розв'язання проблеми з науковим або педагогічним керівником.

5. Подальша перевірка висунутої гіпотези.

6. Створення власне самої моделі проекту.

7. Підготовка до презентації проекту.

8. Захист проектної роботи [7;152].

Плануючи проект, важливо визначити проблему, яка стимулювала б учнів до роботи, здійснити свій вибір ідей, працювати в атмосфері співпраці та взаємовигідного партнерства, бо успіх кожного – це успіх усіх. Саме тому важливим є добір тем для підготовки навчальних проектів. Теми повинні бути цікавими для учнів і водночас мають забезпечити виконання навчальної програми. Перевагу варто надавати творчо та практично орієнтованим проектам, тому що найбільший ефект мають ті проекти, у ході яких учні роблять власні відкриття. Робота з підручником, словниками, спеціальною літературою, Інтернет-статтями дає можливість дитині зазирнути вглиб явища, розповісти про нього своїм однокласникам. Наприклад, п’ятикласники спроможні з’ясувати походження того чи іншого фразеологізму, шестикласники – провести самостійне спостереження-дослідження, а семикласники встановити відсоток використання слів тих чи інших частин мови у різних стилях мовлення.

Цікавою і доречною на уроках мови є робота над проектами з вивчення окремих розділів, узагальнення певних знань, повторення великого блоку навчального матеріалу.

Наприклад, у 7 класі вчитель може запропонувати проект, пов’язаний із темою «Фразеологія». Оскільки фразеологізмів в оперативній пам’яті учнів мало, тому з огляду на те, щоб ці «згустки народного розуму й знання» (М. Шолохов) стали активним надбанням школярів, розробка і реалізація такого проекту буде актуальною.

Працюючи над проектом «Стріла слова», семикласникам було цікаво самостійно з’ясувати значення добре відомих всім фразеологізмів: учні опитали знайомих і встановили, які фразеологізми найчастіше вживаються щодня, прочитали Біблійні оповіді, античні міфи, відшукали цікаві історії, які вплинули на творення цих фразеологізмів.

Плануючи цей проект, вчитель визначив лише об’єкт спостереження та дослідницької діяльності, проблемні запитання і завдання, способи фіксації спостережень та коло позакласного читання – довідкову, науково-популярну, художню літературу, словники, енциклопедії, періодичні й дитячі видання, в тому числі й Інтернет-видання (див. додаток 1). Тобто вчитель створив лише умови для саморозвитку, самовдосконалення, самоосвіти учня, рівноправного партнера, який отримав ґрунтовні знання, що виникли на базі максимальної розумової активності.

Успіх проекту часто залежить від того, наскільки цікавим та інтригуючим виявиться Ключове питання, тому необхідно чітко сформулювати питання, яке пов’язане з реаліями життя і зачіпає інтереси кожного. Ключове питання повинне вимагати неоднозначної відповіді. Так, на питання “Що ми успадковуємо від своїх батьків?”, що стало ключовим у проекті «Ім’я, що переходить у вічність», можна було почути різні відповіді, адже успадковуємо ми від своїх батьків і гени, і матеріальні та духовні цінності тощо. Таке питання зацікавило учнів, бо вони не отримали відразу правильної відповіді, а натомість перед ними виникло безліч нових питань, що стимулювало їхню подальшу роботу у проекті.

 Дуже важливо продумати план навчального проекту та план реалізації, які допоможуть здійснити задум.

 Потрібно чітко визначити вимоги Державних освітніх стандартів та навчальних програм предметів, знання з яких учні інтегруватимуть, готуючи проект. Наприклад, працюючи над проектом «Ім’я, що переходить у вічність», школярі використали знання із української мови та літератури, біології, географії, історії, українознавства, адже наші прізвища міцно переплелися із географією, літературою та мистецтвом, біологією, з наукою й технікою, з медициною.

Методику реалізації проекту можна представити такими етапами:

1. Підготовчий – визначення теми, мети, очікуваних результатів, пошук інформаційного забезпечення.
2. Планування та збір інформації.
3. Аналіз інформації та захист проектів.

Необхідно чітко визначити навчальні цілі та

очікувані результати навчання на кожному з етапів. Так, плануючи проект «Ім’я, що переходить у вічність», учитель передбачив, щоб на І етапі, коли відбувається підготовка до проектування, учні повторили вивчене з теми «Словотвір».

На ІІ етапі, власне коли відбувається дослідження проблеми, учні навчилися розподіляти ролі, працювати у команді, нести відповідальність за свою частину роботи, розвинули навички роботи в групі. Працюючи над проектом, учні вчилися оперувати уже знайомою інформацією у нових умовах, аналізувати та порівнювати інформацію, висувати власні гіпотези та відстоювати їх, робити висновки на підставі власних досліджень. Виконуючи завдання у межах проекту, в учнів формувалися навички аналізу при виділенні основних понять, удосконалювалися вміння усно та письмово висловлювати власні оцінки щодо прочитаного, особистісно-творчо його переосмислювати. При складанні діаграм учні вчилися порівнювати, аналізувати, співставляти цифри, факти, добирати та аргументувати свій вибір відповідного типу діаграми. При підготовці і створенні презентацій учні навчилися коротко формулювати свою думку, структурувати свою доповідь, використовувати різні мультимедійні засоби і можливості, відбирати найяскравіші переконливі факти для демонстрування думок та ідей. При демонстрації презентацій розвивалися навички виступати перед аудиторією. Створюючи публікації в Microsoft Office Publisher, школярі набували вмінь агрументовано доводити власну думку, правильно використовувати цитування та посилання на друковані джерела та Інтернет-видання, ілюструвати ідеї, думки, дослідження, висновки. При розробці веб-сайтів учні навчалися ефективно спілкуватися з іншими школярами, набували вмінь збирати та обробляти інформацію, вчилися ефективно використовувати засоби електронних комунікацій.

 На ІІІ етапі під час оформлення звіту та оцінки результатів в учнів удосконалилися навички аналізу, синтезу та оцінювання, вміння інтерпретувати отримані результати, розв’язувати творчі завдання різних типів.

 З метою успішної реалізації проекту необхідно сформулювати Тематичні питання, за якими розробити операційні картки. Змістові питання в операційних картках повинні допомогти школярам дати відповідь на Тематичні питання. Наприклад, до проекту «Ім’я, що переходить у вічність» були розроблені такі операційні картки:

Тематичні запитання	Змістові запитання
1. Що твоє прізвище може розповісти про предків?	Як вплинуло життя на утворення прізвищ? Від чого найчастіше утворювалися українські прізвища? Які суфікси характерні для прізвищ українців?
2. Чи можна визначити національність за суфіксом у прізвищі?	Чи є спільні суфікси у прізвищах українців та інших народів? Від яких слів найчастіше утворювалися українські прізвища на –енко, -ук? Назвіть прізвища інших народів, які утворюються за аналогією до українських.
3. Що виникло раніше: прізвище чи псевдонім?	Як виникло прізвище? Які традиції існували щодо вибору імені для дитини? Чому дитині давали, крім імені, ще й охоронні імена? Хто з письменників змінював прізвище? Чому відомі люди часто приховували своє авторство псевдонімами? За якими принципами письменники добирали псевдоніми? Хто із зірок шоу-бізнесу, спорту, мистецтва вдавався до зміни прізвища?

Наступний етап реалізації навчального проекту зобов’язує дітей:

·           планувати свою роботу, передбачати можливі результати;

·           збирати, аналізувати й синтезувати інформацію, отриману з різноманітних джерел інформації: літературних та науково-популярних творів, матеріалів преси та Інтернету, досліджень науковців, результатів опитування респондентів тощо;

·           приймати власні рішення, аргументувати думку;

·           розподіляти доручення, спільно працювати;

·           створювати “кінцевий продукт”: сценарій вечора, газету, поради, фільм тощо.

 Так, щоб дослідити походження прізвищ, учням І групи довелося вибрати із класних журналів, шкільної алфавітної книги прізвища учнів, дослідити, від яких назв вони утворені, погрупувати їх за спільними ознаками, визначати характерні суфікси для прізвищ, зробити висновки щодо найпоширеніших суфіксів. Учасники ІІ групи вибирали із статей Інтернет-видань, науково-популярних книг найпоширеніші прізвища українців та інших народів, визначали суфікси, за допомогою яких утворилися прізвища, з’ясовували за етимологічним словником та порівняли значення цих суфіксів. ІІІ група з’ясувала походження прізвищ та псевдонімів, значення охоронних імен, визначила письменників, у яких були псевдоніми, дібрала цікаву інформацію про псевдоніми та прізвища, дослідила, хто із сучасників теж звертався до псевдонімів.

 Працюючи над проектом, учні І групи встановили характерні для українських прізвищ суфікси, визначили, від яких назв утворилися прізвища однокласників, склали анкету, яка передбачає продовження роботи над темою проекту. Учні ІІ групи з’ясували, що найчастіше прізвища виникали від чоловічих імен, а суфікси, за допомогою яких вони утворювалися, вказували, що власник прізвища – чийсь син, встановили суфікси-близнюки в українських прізвищах та прізвищах інших народів.

ІІІ група відшукала інформацію про значення охоронних імен, дослідила, хто з письменників та сучасних відомих людей мали псевдоніми, підготувала кросворд «У світі двійників» та конкурс «Упізнай зірку».

Отже, під час реалізації проекту учні навчилися здобувати, аналізувати, опрацьовувати, інтегрувати, оцінювати, творчо застосовувати та створювати інформацію в її різноманітних видах, формах та медіа представленнях, формулювати вірогідні судження для окреслення, аналізу та вирішення проблем; оволоділи вміннями самостійно працювати й організовувати свою роботу, визначати пріоритети та ставити навчальні завдання без сторонньої допомоги; удосконалили навички працювати в команді та бути лідером, виступати перед аудиторією; розвинули почуття художнього смаку, здатність до оригінальності та інновацій, вміння діяти відповідально, поважати і визнавати різноманітність поглядів.

Працюючи над проектом, учні ефективно використовували комп’ютер для обміну інформацією електронною поштою, аналізу отриманих результатів, побудови графічних зображень, пошуку інформаційних ресурсів в Інтернеті, створення публікації, презентації, веб-сайту. Наприклад, програма Microsoft Office PowerPoint дала змогу учасникам групи «Лінгвісти» створити яскраву презентацію «Чи можна визначити національність за суфіксами у прізвищі?», в якій вони відобразили висновки стосовно отриманих результатів (див. додаток 2).

Тобто, під час реалізації подібних навчальних проектів в учнів формується “здатність складати й реалізовувати плани та особисті проекти, що дає змогу визначати й обґрунтовувати цілі, що становлять сенс життя, співвідносяться з власними цінностями” [5;6].

Кінцевим результатом діяльності над проектом

«Ім’я, що переходить

 у вічність» стали поради тим, хто соромиться свого прізвища, які були видрукувані у шкільній газеті «А у нас…», що підтвердило практичну значущість даного проекту у житті кожного школяра, як його учасника, так і пасивного спостерігача.

Створивши проект, учні продемонстрували здатність реалізовувати власні наміри, тобто відбувалося формування життєвої компетенції.

Необхідно підкреслити важливість ще одного етапу навчального проекту – його захист, що покликаний узагальнити, презентувати, оцінити підсумки тривалої спільної творчості. Захист проекту дозволяє активізувати різноманітні засоби самореалізації, поглибити аналітичні вміння, критичність, гнучкість мислення, мовленнєву культуру, активність реакції, створюючи унікальні можливості для інтерактивного спілкування. Цей етап дає змогу на основі даних зіставлень, проведених на етапі досліджень, створити сукупний освітній продукт виучуваного (див. додаток 3).

Дуже важливим в оцінюванні виконання проекту є критерії, які повідомляються учням заздалегідь (див. додаток 4).

Оцінювати колективний проект можна й за такими критеріями:

·                значимість та актуальність проблеми;

·                коректність методів дослідження, обробки інформації;

·                активність кожного учасника відповідно до його можливостей та виконання ролі у проекті;

·                використання знань з інших предметів;

·                правильність мовленнєвого оформлення;

·                використання комп’ютерних технологій (створення презентацій, публікацій, веб-сайтів);

·                естетичність та креативність в оформленні результатів роботи.

Можна зробити висновок, що ефективність використання в навчальному процесі інформаційно-комунікаційних технологій є безперечною, адже вони сприяють формуванню комунікативної і життєвої компетенцій. Діяльність учня на уроках із застосуванням ІКТ стає вирішальною: він вчиться самостійно здобувати і застосовувати знання. Окрім того, такі проекти допомагають виробити вміння працювати з інформацією, що підвищує конкурентоздатність учня спочатку в освіті, а пізніше і в сфері його професійної діяльності. Виробляється також здатність до самовдосконалення, самостійного пошуку і творчості, змінюються відносини “вчитель – учень” на «учень – вчитель», виникає атмосфера співробітництва, партнерства, що призводить до формування особистості, здатної не тільки до пошуку і творчості, а й до спілкування і толерантності у відносинах між людьми. Отже, такий урок стає особистісно значущим, а значить реалізується одна з освітніх проблем: відповідність “шкільного продукту” запитам інформаційного суспільства.

Застосування сервісів Web 2.0
 на уроках української мови та літератури

Важливими умовами ефективної організації роботи з обдарованими дітьми є відхід від форм і методів навчання, які гальмують розвиток дитини й не залишають місця вільному вибору видів і методів її самостійної інтелектуально-творчої діяльності; активна підтримка вчителя ініціативи, самостійності, оригінальності мислення; обов’язкова організація дослідницької діяльності, для якої має відводитися спеціальне просторове і часове поле; активне запровадження технологій спілкування, навчання і виховання. Крім того, щоб успішно організувати роботу з обдарованими дітьми, вчителю-словеснику, як і іншим педагогам, необхідно постійно створювати такі умови, які сприятимуть максимальному розкриттю можливостей учня, стимулюватимуть його внутрішні сили до творчого саморозвитку та вдосконалення.

Саме технології Web 2.0 відкривають перед учителем додаткові можливості у реалізації особистісної орієнтації і диференціації навчання, а також розвитку навичок мислення високого рівня обдарованих дітей:

·        розширити фізичні межі навчальної аудиторії (учень самостійно обирає час і термін роботи за темою);

·        дати кожному школяреві шанс узяти участь в обговоренні, дискусії, колективному проекті, грі тощо;

·        сприяти реалізації інтелектуального й особистісного потенціалу дитини в предметній діяльності (за допомогою тексту, музики, малюнків, графіки, анімації) [4;11].

Творчі ресурси кожної дитини величезні, тож завдання вчителя-словесника створити належні умови для якісної реалізації їх, привчити дитину до систематичного творчого осягнення дійсності засобами рідного слова. Проте сьогодні стандартних завдань, спрямованих на розвиток творчих здібностей учнів, замало. Щоб вповні розвинути мовні й мовленнєві здібності школярів, привчити їх до словотворчості й збагатити їх успішним власним досвідом використання мови, а також вгамувати творчі запити креативних дітей, реалізувати їхні можливості, вчитель повинен опановувати нові віртуальні освітні середовища і переходити до технологій Web 2.0, що відкривають словесникам переспективи виявити власну методичну неординарність та творчий потенціал учнів.

Web 2.0 - новий засіб навчання, який дозволяє врахувати інтереси, суб’єктивний досвід учнів, сприяє особистій реалізації у різних видах інноваційної діяльності, а також створює умови для повноцінного виявлення та відповідного розвитку особистісних функцій.

Можливості сервісів Web 2.0 безмежні, оскільки вони сприяють створенню максимально сприятливим умовам для мовленнєвої самореалізації здібних учнів через впровадження в практику творчих вправ, дослідницьких завдань, проблемних питань, проведення мовних спостережень і дослідів, лінгвістичних ігор тощо.

На уроках української мови та літератури вчитель може звернутися до різних сервісів: соціальних сервісів збереження мультимедійних ресурсів, мережевих щоденників (блогів), соціальних пошукових систем, Wiki-wiki, соціальних геосервісів.

Технологію використання сервісів Web 2.0 на уроках української мови можна представити таким чином:

1. На мотиваційному етапі вчитель, з’ясовуючи

емоційний настрій учнів, може запропонувати їм створити візуальну поезію, поетичний калейдоскоп чи текст із квітів, в яких діти могли б висловити своє побажання, настрій тощо (див. додаток 5).

2. На етапі актуалізації суб’єктного досвіду

предметом для створення проблемних ситуацій може слугувати плейкаст-провокація чи плейкаст-гіпотеза. Так, розглядаючи твір Богдана Лепкого «Мишка: Казка для дітей малих та великих» у 7 класі, вчитель може запропонувати переглянути плейкаст «Душа» (див. додаток 6), який дозволить вибудувати повноцінну дискусію, яка матиме велике пізнавальне значення і вплине на загальний     рівень навчальної мотивації на уроці.

3. Соціальні сервіси Web 2.0 сприяють

реалізації інтелектуального й особистісного потенціалу дитини в предметній діяльності (за допомогою тексту, музики, малюнків, графіки, анімації). Зміст сервісів Web 2.0 може бути об’єктом лінгвістичного дослідження, стилістичного експерименту, спостереження над мовними явищами, редагування, аудіювання, конструювання.

Наприклад, працюючи у 6 класі над темою

«Ступені порівняння якісних прикметників», учні отримали завдання переглянути відеофільм «Сім чудес України», який розміщений на соціальному відеосервісі Youtube (див. додаток 7), і написати невелике повідомлення, увівши у свою розповідь прикметники у формі вищого чи найвищого ступенів порівняння.

Зміст соціальних сервісів – яскравий засіб унаочнення явищ, що вивчаються. Наприклад, під час інтелектуально-мовленнєвої розминки дітям можна запропонувати переглянути фото, які розміщені на фотосервісі Flamber, і дібрати підписи до них, використовуючи складні прикметники (див. додаток 8).

4. На рефлексивно-оцінювальному етапі,

з’ясовуючи результативність роботи на уроці, можна запропонувати написати у блозі (мережевому щоденнику) текст-відповідь.

            Соціальні сервіси забезпечують позитивну динаміку розвитку образного мислення школярів, оскільки допомагають візуалізувати ідеї, поняття, подати власне бачення в кольорі, графіці, образах, дозволяють створювати колективні публікації, презентації, проекти (див. додаток 9).

Таким чином, учні отримують нові можливості випробувати себе в новому виді діяльності, що спонукає їх до самореалізації через творчість і спілкування.

Додаток 1.

Путівник юного лінгвіста

Додаток 2.

Презентація групи «Лінгвісти»

 

Додаток 3.

Презентація-звіт про роботу у проекті

«Стріла слова»

 

Додаток 4. Оцінювання презентації

Критерії оцінювання		Оцінюва-ння членів групи			Оцінюва-ння вчителя
		3	2	1	3	2	1
Зміст	1. Відповідність змісту проекту.
	2. Влучна назва.
	3. Відповідність поданої інформації віку глядачів.
	4. Подаються результати дослідження.
	5.Висновки відображають дослідження, представлене у роботі.
Графіка	1.        Підібрані цікаві малюнки, фотографії, які відповідають змістові на слайдах.
	2.        Елементи дизайну відповідають змісту.
	3.        Тип та розмір шрифтів, фон та розміри правильно підібрані.
Мовленнєве оформ-лення	1.        Дотримано вимог Правопису української мови.
Авторство	1. Вказано авторське право.
Креатив-ність	1. Оригінальність у підході до висвітлення теми.
Всього:

Додаток 5.

Мозаїка із слів

Поетичний калейдоскоп

Додаток 6.

Плейкаст «Душа»

Додаток 7.

Тема. Ступені порівняння якісних прикметників, їх творення.

Соціокультурна тема уроку. У світі прекрасного. Сім чудес світу.

Мета. Ознайомити шестикласників із відомостями про ступені порівняння прикметників та їх творення; формувати вміння правильно утворювати форми вищого і найвищого ступеня якісних прикметників, правильно й доречно вживати їх у мовленні;

             розвивати вміння конструювати, досліджувати, узагальнювати й синтезувати;

 на основі мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти естетичному розвиткові особистостей шестикласників.

 Цілі уроку:

Учні мають знати:

ступені порівняння якісних прикметників;

способи творення форм вищого та найвищого ступенів порівняння;

групи прикметників, від яких не утворюються ступені порівняння.

Учні мають вміти:

визначати у тексті прикметники вищого та найвищого ступенів порівняння;

утворювати форми вищого і найвищого ступенів порівняння якісних прикметників;

правильно вживати прикметники вищого і найвищого ступенів порівняння у мовленні;

виокремлювати й запам’ятовувати основну інформацію у прослуханому чи прочитаному тексті, аналізувати його мовні і структурні особливості;

оцінювати власну діяльність.

Тип уроку. Урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції на засадах дослідницького підходу).

Методи і прийоми: інтелектуально-мовленнєва розминка, спостереження-аналіз над мовним матеріалом, лінгвістичне дослідження фрейм-проблеми, дослідження – творче конструювання, комунікативний практикум; технології «Обмін побажаннями», «Незакінчене речення»; робота в групах, парах.

Обладнання: роздатковий матеріал («Цілі уроку», тексти вправ, фрейм-таблиця), комп’ютер.

П е р е б і г у р о к у

І. Мотиваційний етап.

З’ясування емоційної готовності учнів до уроку (Технологія «Обмін побажаннями»).

–       Доброго дня! Рада вітати вас на уроці. Я

посміхнуся вам, а ви посміхніться один одному. Подумайте, як добре, що ми зібралися сьогодні разом. Що побажаємо один одному?

(Представник від кожної групи висловлює іншим побажання на урок).

–       Чого бажаю я, ви зрозумієте тоді, коли

виконаєте наступне завдання.

 – Так, я бажаю вам гарного настрою.

2. Актуалізація суб’єктного досвіду та опорних знань (Інтелектуально-мовленнєва розминка).

–        Які дії вам довелося виконати,

працюючи над завданням. Як часто вам доводиться порівнювати? (На уроці математики, коли треба порівняти числа, визначаючи більше й менше; виконуючи завдання, де потрібно знайти відмінності в малюнках; із порівнянням пов’язане явище симетрії).

            Робота у парах.

–        Уявіть ситуацію: до вас звернувся за

допомогою другокласник. Він не може впоратися із завданням, в якому потрібно відновити розірваний малюнок. Погляньте на слайд і порадьте хлопчику, як виконати це завдання. Обговоріть у парах свої пропозиції.

 

 Виступ учнів (діалог).

Решта учнів виписують прикметники, які вживаються у висловлюванні.

–        Які прикметники, на вашу думку,

допомогли вашим однокласникам точніше висловити думки? Запишіть їх на дошці. Охарактеризуйте ці прикметники на основі отриманих на попередньому уроці знань.

–        Простежте, чи змінювалася форма

прикметників, використаних у висловлюванні. З якою метою це робили?

–        Як ви думаєте, про що сьогодні піде мова

на нашому уроці? Спробуйте передбачити тему нашого уроку.

Формулювання теми, запис у зошити.

«Ступені порівняння якісних прикметників».

–        Як ви вважаєте, для чого потрібно

вивчати мовний матеріал сьогоднішнього уроку? Де на практиці його можна застосувати? Яку користь він може принести вам у щоденному мовленні?

ІІ. Цілевизначення та планування діяльності.

Учні у парах опрацьовують цілі уроку, роздані їм на картках, доповнюють їх власними, планують роботу на уроці.

   – Ознайомтеся, будь ласка, із запропонованими цілями і узгодьте їх із власними. Сформулюйте очікувані результати уроку. (Відповіді учнів).

 – Як можна досягнути поставлених цілей? Запропонуйте форми роботи на сьогоднішньому уроці. (Відповіді учнів).

– Реалізовуючи цілі, сьогодні ми укладемо таблицю, що допоможе нам узагальнити результати роботи протягом уроку. За таблицею ви повинні будете створити усне повідомлення про особливості творення ступенів порівняння якісних прикметників.

ІІІ. Вивчення нового навчального матеріалу.

1.      Лінгвістичне спостереження-аналіз з елементами зіставлення.

– Перш за все, ми повинні з’ясувати, які є ступені порівняння прикметників, а також способи творення форм ступенів порівняння. Для цього проведемо лінгвістичне спостереження-аналіз.

– Прочитаймо текст.

«Скільки чудес на світі? Сім, це кожен знає. Ці найвідоміші чудеса описав у своїй «Історії» грек Геродот, котрого вважають «батьком» історії.

Першою у списку записано піраміду Хеопса – вищу за всіх. Її висота – 147 метрів!

Другим чудом визнано «висячі сади» Семираміди, які побудував для своєї дружини-красуні вавилонський цар Навуходоносор. Дивнішого саду серед пустелі і донині не знайдеться.

Третьою записана статуя Зевса, яка з’явилася на горі Олімп, де раз на чотири роки більш сильні атлети з усіх кінців Греції збиралися на Олімпійські ігри – помірятися на честь Зевса силою, швидкістю та спритністю.

Галікарнаський Мавзолей вважають четвертим

чудом світу. Біломармуровий храм, присвячений нездоланній богині Артеміді в Ефесі, у списку – п’ятий, шостий – Фароський маяк.

Останнє сьоме чудо – статуя Колоса Родоського виявилася найменш міцною, бо зруйнувалася під час землетрусу у 220 році до нашої ери».

• Бесіда за змістом тексту.

–        Чи є у тексті незрозумілі вам слова?

–        Про що дізналися, прослухавши текст?

–        Визначте тип мовлення. Доведіть свою

думку.

–        Зробіть висновок про належність тексту

до певного стилю.

                        – Доберіть заголовок до цього тексту. Що виражає він – тему чи ідею?

            Спостереження-аналіз над мовним матеріалом.

Робота у групах.

І група.

–        Випишіть із тексту прикметники, які

показують, що в якомусь предметі більше ознаки, ніж в інших? Визначте за допомогою яких суфіксів та слів утворюються ці прикметники.

           

ІІ група.

–        Які прикметники означають ознаку, якої

у певному предметі найбільше? Визначте за допомогою яких суфіксів та слів утворюються ці прикметники.

• Робота з підручником.

–        Зіставте свої спостереження з

підручником. Прочитайте правило на стор. 194 – 195.

                        – Чи вдалося вам з’ясувати, які є ступені

порівняння прикметників та як утворюються форми ступенів порівняння? Зробіть висновок, запишіть до таблиці найголовніше зі своїх спостережень та прочитаного.

(Учні записують до таблиці ступені порівняння

прикметників, способи творення форм ступенів порівняння).

2.      Дослідження фрейм-проблеми щодо утворення ступенів порівняння прикметників.

Робота у малих групах.

–        У наступному завданні вам потрібно

з’ясувати, чи від усіх якісних прикметників утворюються ступені порівняння. Виконуючи завдання, скористайтеся умовними позначками-підказками, що допоможуть вирішити проблему.

І група

?	Творення ступенів порівняння від якісних прикметників
♦	Широкий – ширший, найширший; дивний – дивніший, найдивніший.	Темно-сірий – темно-сіріший, найтемніше-сірий; сіруватий – сіруватіший, найсіруватіший; пречудовий – пречудовіший, найпречудовіший.
!	Як ви вважаєте, від чого залежить можливість утворення ступенів порівняння якісних прикметників?
	– Порівняйте прикметники, записані у колонках. Що спільного в них? Чим відрізняються? З’ясуйте будову прикметників. Дослідіть, як змінюють лексичне значення слова префікси та суфікси, за допомогою яких утворилися прикметники другої колонки.
●	Зробіть висновок щодо досліджуваної проблеми.
▲	Випишіть словосполучення із якісними прикметниками, від яких неможливо утворити ступені порівняння. Свій вибір обгрунтуйте. А чи знаєш ти, що у 2007 році було оголошено підсумки інтернет-голосування, за якими визначено сім нових чудес світу. До списку ввійшли Велика китайська стіна, мавзолей Тадж-Махал в Індії, пречудовий амфітеатр Колізей у Римі, висічене в темно-сірому камені місто Петра в Йорданії, висока статуя Христа Спасителя, що стоїть на березі величезного океану поблизу Ріо-де-Жанейро, місто інків Мачу-Пікчу в Перу та місто майя Чічен-Іца в Мексиці.

ІІ група

?	Творення ступенів порівняння від якісних прикметників
♦	Широкий – ширший, найширший; дивний – дивніший, найдивніший.	Лисий – лисіший, найлисіший; буряковий – буряковіший, найбуряковіший; гнідий – гнідіший, найгнідіший.
!	Як ви вважаєте, від чого залежить можливість утворення ступенів порівняння якісних прикметників?
	ІІ група.  – Порівняйте прикметники, записані у колонках. Що спільного в них? Чим відрізняються? Поміркуйте: на яку ознаку вказує прикметник «лисий»: абсолютну чи відносну? Від кольору якого предмета утворився прикметник «буряковий»? Що називає прикметник «гнідий»?
●	Зробіть висновок щодо досліджуваної проблеми.
▲	Випишіть словосполучення із прикметниками, від яких неможливо утворити ступені порівняння. Свій вибір обгрунтуйте. А чи знаєш ти, що у 2007 році було оголошено підсумки інтернет-голосування, за якими визначено сім нових чудес світу. До списку ввійшли Велика китайська стіна, мавзолей Тадж-Махал в Індії, амфітеатр Колізей у Римі, висічене в камені місто Петра в Йорданії, висока статуя Христа Спасителя, що стоїть на березі океану поблизу Ріо-де-Жанейро, мертве місто інків Мачу-Пікчу в Перу та місто майя Чічен-Іца в Мексиці.

–        Що цікавого дізналися, прочитавши

текст? Чи з’ясували ви, від яких якісних прикметників не утворюються ступені порівняння? Запишіть до таблиці свої висновки.

(Звіт груп. Лідери груп записують висновки до таблиці ).

3.      Творче конструювання-дослідження.

 – Виконуючи наступне завдання, ви зможете з’ясувати, які зміни відбуваються із прикметниками при утворенні ступенів порівняння.

 Перед виконанням цього завдання пропоную вам подивитися відеофільм http://www.youtube.com/watch?v=UO7VNkbbN78).

– Про що ви дізналися, переглянувши фільм?

(Відповіді учнів)

 – Складіть невелике повідомлення про сім чудес України. У речення введіть запропоновані прикметники у формі вищого чи найвищого ступенів порівняння: «високий», «вузький», «гарний», «великий».

Простежте, які зміни відбуваються із прикметниками. Вимовте звуки, які чергуються за такого творення. Які з прикметників змінили корінь при утворенні ступенів порівняння? Зробіть висновок про зміни при утворенні ступенів порівняння.

(Звіт учнів)

–                   Чи можна стверджувати, що складене вами висловлювання є продовженням попереднього тексту? Доведіть свою думку.

–                   Який висновок зробили, виконавши цю вправу. Запишіть стисло свої спостереження до таблиці.

Комунікативний практикум

Презентація результатів дослідження (зв’язне висловлювання за таблицею).

IV. Рефлексія навчальної діяльності.

1. Тематична рефлексія.

Виконання тестових завдань закритої форми.

1. Ознаку предмета, яка може бути в ньому більшою чи меншою мірою, позначають прикметники:

А) якісні; б) відносні; в) присвійні.

2. Укажіть характеристику, яка не стосується найвищого ступеня порівняння прикметників:

А) указує, що певний предмет переважає всі інші за якою-небудь ознакою;

Б) має дві форми – просту і складену;

В) проста форма утворюється від звичайного прикметника за допомогою суфікса –ш(-іш-), а складена – поєднанням слів більш або менш і прикметника.

3. Укажіть ступінь порівняння та форму прикметників найбільш стиглий, найменш гарячий:

А) вищий ступінь, проста форма;

Б) вищий ступінь, складена форма;

В) найвищий ступінь, проста форма;

Г) найвищий ступінь, складена форма.

4. Укажіть рядок, у якому від усіх прикметників можна утворити ступені порівняння:

А) багатий, легкий, гострий, добрий;

Б) солодкий, кавказький, дощовий, слизький;

В) чудовий, швидкий, сестрин, морський;

Г) степовий, польовий, будівельний, вороний.

5. Укажіть рядок, у якому допущено помилку у творенні однієї з форм ступенів порівняння прикметників:

А) талановитіший, більш вразливий, найскладніший, яскравіший;

Б) більш глибокий, миліший від усіх, вищий, рідніший;

В) гірший, біліший, менш щедрий, якнайглибший;

Г) бадьоріший, самий відомий, салатовіший, пречудовіший.

Перевірка результатів роботи над тестом.

2. Інтелектуальна та соціальна рефлексія.

• Бесіда.

–        Перегляньте цілі уроку. Чи досягли ви їх? Поставте позначку «+» навпроти того, що ви вже знаєте та умієте, «–», якщо над чимось ще потрібно попрацювати. Оцініть свою роботу на уроці.

–        Продовжіть речення:

«Мій успіх на сьогоднішньому уроці – це…; найбільші труднощі я відчув…; я не вмів, а тепер умію… ».

Домашнє завдання (на вибір).

Обов’язкове: підготувати усне лінгвістичне повідомлення за таблицею (с. 194), дібрати приклади для підтвердження правил.

За бажанням:

• вправа 404 (утворення ступенів порівняння);
• вправа 400 (визначення прикметників, утворення ступенів порівняння від яких неможливе);
• підготувати за матеріалами сайту http://ogo.rv.ua/rivnenschina/miracle невелике повідомлення про 7 чудес Рівненщини, використовуючи прикметники вищого та найвищого ступенів порівняння.

Додаток 8.

Тема. Написання складних прикметників разом і через дефіс.

Соціокультурна тема уроку. У світі прекрасного. Квітковий годинник.

Мета. Ознайомити шестикласників із правильним написанням складних прикметників; формувати вміння правильно писати складні прикметники і пояснювати їх написання, користуючись правилом;

             розвивати вміння конструювати, досліджувати, узагальнювати й синтезувати;

 на основі мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти естетичному розвиткові особистостей шестикласників.

 Цілі уроку:

Учні мають знати:

написання прикметників разом і через дефіс.

Учні мають вміти:

визначати у тексті складні прикметники;

правильно писати та пояснювати написання складних прикметників;

правильно вживати складні прикметники у мовленні;

виокремлювати й запам’ятовувати основну інформацію у прослуханому чи прочитаному тексті, аналізувати його мовні і структурні особливості;

оцінювати власну діяльність.

Тип уроку. Урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції на засадах дослідницького підходу).

Методи, прийоми: інтелектуально-мовленнєва розминка, спостереження-аналіз над мовним матеріалом, робота із підручником, комунікативний практикум; «Фігурки», «Акваріум», «Читання з позначками», «Незакінчене речення»; робота в групах, парах.

Обладнання: роздатковий матеріал ( «Цілі уроку», текст «Квітковий годинник», фігурки-настрої), комп’ютер.

П е р е б і г у р о к у

І. Мотиваційний етап.

·        З’ясування емоційної готовності учнів до уроку

 «Фігурки»

–       Погляньте на графічні зображення і знайдіть ті, які відповідають

вашому емоційному стану. Покажіть, будь ласка, вибрані фігурки. Поясніть свій вибір.

·        Актуалізація суб’єктного досвіду та опорних знань (Інтелектуально-мовленнєва розминка).

–       Хочу запропонувати вам переглянути фото

квітів. Для цього відкрийте програму «Opera», в адресному рядку наберіть адресу англійською мовою http://www.pictures-flowers.com/, виберіть одну із запропонованих сторінок і перегляньте зображення квітів. Зверніть увагу, які кольори та їх відтінки відтворено на фотографіях. Запишіть їх до своїх зошитів.

 

Учні зачитують прикметники.

–       Чи є серед записаних слів складні

прикметники?

–       Запишіть їх на дошці. Встановіть спосіб

творення цих слів.

Завдання - диспут

–       Переглядаючи фото, я звернула увагу на

підписи до зображень. Під одним із них було записано «Білосніжні проліски», а під іншим – «Сніжно-білі проліски». Як ви думаєте, чи не помилилися автори у написанні прикметників, підписуючи свої фотографії? Чи можете ви пояснити, чому відрізняється написання цих слів?

–        Як ви вважаєте, про що сьогодні піде

мова на нашому уроці?

Спробуйте передбачити тему нашого уроку.

Формулювання теми, запис у зошити.

«Написання складних прикметників разом і через дефіс».

– Для чого потрібно вивчати мовний матеріал сьогоднішнього уроку? Де на практиці його можна застосувати? Яку користь він може принести вам у щоденному мовленні?

ІІ. Цілевизначення та планування діяльності.

Учні опрацьовують цілі уроку, роздані їм на картках, доповнюють їх власними, планують роботу на уроці.

   – Ознайомтеся, будь ласка, із запропонованими цілями і узгодьте їх із власними, допишіть свої цілі. Сформулюйте очікувані результати уроку (Відповіді учнів).

 – Як можна досягнути поставлених цілей? Запропонуйте форми роботи на сьогоднішньому уроці (Відповіді учнів).

– Реалізовуючи цілі, сьогодні ми укладемо таблицю, що допоможе нам узагальнити результати роботи протягом уроку. За таблицею ви повинні будете створити усне повідомлення про особливості написання складних прикметників.

ІІІ. Вивчення нового навчального матеріалу.

1.      Лінгвістичне спостереження-аналіз з елементами зіставлення.

– Перш за все, ми повинні з’ясувати, як можуть писатися складні прикметники. Прочитаймо текст.

Квітковий годинник

Годинники бувають різні: пісочні, сонячні, маятникові, механічні, електронні.

Все ж, незважаючи на науково-технічний прогрес, сьогодні можна легко дізнатися котра година і за найпростішим годинником – квітковим. Користуватися ним нескладно. Варто лише запам'ятати, які квіти й коли прокидаються і засинають...

Найраніше, о четвертій годині ранку, розпускаються золотаві ромашки козельцю. О п'ятій розплющує синьо-блакитні очі петрів батіг. О шостій - яструбинка, о сьомій - осот, о восьмій - в'юнки польові, о дев'ятій - червоногаряча гвоздика, о десятій - мати-й-мачуха.

Погріються квіти на сонечку, порадують нас своєю красою - і знову вкладаються спати. О першій годині дня - гвоздика, о другій – кульбабка, о четвертій - яструбинка, о п'ятій - мати-й-мачуха, оспівана у народнопісенній творчості, о сьомій - лілійник (В. Приходько).

• Бесіда за змістом тексту.

–        Чи є у тексті незрозумілі вам слова?

–        Про що дізналися, прослухавши текст?

–        Що виражає заголовок – тему чи ідею?

– Поставте запитання за змістом тексту сусідові по парті.

           

• Спостереження-аналіз над мовним матеріалом.

–        Випишіть складні прикметники, вжиті у тексті. Як можуть писатися складні прикметники? Запишіть у таблицю.

Через дефіс	Приклади	Разом	Приклади

– Тепер ми можемо з’ясувати, що впливає на написання складних прикметників. Для цього проведемо лінгвістичне спостереження-аналіз.

Робота у групах ( «Акваріум»).

Поділ на групи (Учні називають відомі їм квіти, доки учитель їх не зупинить. Інші повторюють ці ж квіти, що були названі першою частиною учнів. У групи об’єднуються за названими однаковими квітками).

І група.

            – З’ясуйте, чому відрізняються за написанням прикметники «синьо-блакитні» та «червоногаряча». Поміркуйте, що означають поєднання слів у складному прикметникові. Зробіть висновок про написання складних прикметників, запишіть висновок до таблиці.

Виходить перша група, обговорює завдання, решта учнів уважно слухає.

–        Запишіть до таблиці свої висновки.

До решти учнів:

–        Чи погоджуєтеся ви з думкою групи?

–        Чи була їхня думка достатньо аргументованою?

–        Який із доказів ви вважаєте найбільш переконливим?

ІІ група.

– З’ясуйте, чому відрізняються за написанням прикметники «народнопісенна» та «науково-технічний». Поміркуйте, які відношення встановлені між поєднаними словами у складному прикметникові. Зробіть висновок про написання складних прикметників, запишіть висновок до таблиці.

Виходить друга група, обговорює завдання, решта учнів уважно слухає.

–        Запишіть до таблиці свої висновки.

До решти учнів:

–        Чи погоджуєтеся ви з думкою групи?

–        Чи була їхня думка достатньо аргументованою?

–        Який із доказів ви вважаєте найбільш переконливим?

• Робота з підручником.

 «Читання із позначками»

–        Зіставте свої спостереження з підручником. Прочитайте

правило на стор. 217. Скористайтеся позначками + – знаю; ! – нове ; ? – потребую допомоги вчителя.

–        Чи потребує хтось допомоги ? Що нового з’ясували, читаючи

правило? Допишіть у таблицю нове правило.

                        2. Комунікативний практикум

Презентація результатів дослідження (зв’язне висловлювання за таблицею).

- Чи можете тепер пояснити, чому відрізняється написання прикметників, використаних у підписах до фотографій підсніжників?

IV. Рефлексія навчальної діяльності.

1. Тематична рефлексія.

Диктант «Мовчанка»

Учитель показує учням по дві картки, на яких записані слова.

Завдання: скласти із поданих слів складні прикметники і пояснити їх правопис.

Слова: жовтий, гарячий; червоний, щока; кислий, солодкий; науковий, технічний; Західна Україна; шість, поверх.

Перевірка результатів роботи.

2. Інтелектуальна та соціальна рефлексія.

• Бесіда.

–        Перегляньте цілі уроку. Чи досягли ви їх? Поставте позначку «+» навпроти того, що ви вже знаєте та умієте, «–», якщо над чимось ще потрібно попрацювати. Оцініть свою роботу на уроці.

–        Продовжіть речення:

«Мій успіх на сьогоднішньому уроці – це…; найбільші труднощі я відчув…; я не вмів, а тепер умію… ».

Домашнє завдання (на вибір).

Обов’язкове: вивчити правила (с. 217), дібрати власні приклади для підтвердження правил.

За бажанням:

• вправа 468 (творення складних прикметників);
• вправа 466 (написання складних прикметників);
• підготувати за матеріалами сайту http://www.refine.org.ua невелике повідомлення про те, які рослини можуть стати в пригоді, коли поряд немає годинника. У реченнях використайте складні прикметники, що пишуться разом і через дефіс.

Додаток 9.

Презентація «Від чого утворилися наші прізвища?», створена учнями спільно в он-лайн -режимі за допомогою сервісу Google Документи

Література

1.         Intel@Навчання для майбутнього: Навч. видання. – К.: Нора-прінт, 2006.

2.         Державний стандарт базової і повної середньої освіти // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях, колегіумах. – 2004.– №3.– С.76-80.

3.         Когут О. Інноваційні технології навчання української мови та літератури / О. Когут. – Тернопіль: Астон, 2005.– С.147-173.

4.         Уліщенко В. Блогосфера як нове освітнє середовище // Дивослово. – 2009.– №6. – С. 11 – 14.

5.         Федоренко В., Заболотний О. Методичні рекомендації щодо організації та проведення роботи з обдарованими школярами в процесі вивчення української (рідної) мови в загальноосвітніх навчальних закладах / Федоренко В. // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях, колегіумах. – 2007.– №3.– С.128-141.

6.         Федоренко В., Ісаєва О. Методичні рекомендації щодо організації та проведення роботи з обдарованими школярами в процесі вивчення української та зарубіжної літератури в загальноосвітніх навчальних закладах / Федоренко В. // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях, колегіумах. – 2007.– №3.– С.141-154.

7.         Фурсова Л. Від літературної компетенції – до життєвої компетентності (Формування літературної компетенції учнів на уроках української літератури в процесі використання контекстних матеріалів) / Л. Фурсова // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях, колегіумах. – 2005.– №5.– С.12-21.

Зміст

Передмова ……………………...............…...... .с. 3­ – 4

З практики реалізації Intel-проектів………. с. 5 – 15

 Застосування сервісів Web 2.0 на уроках

української мови та літератури ………………. с. 16 – 19

Додатки…………………………………...........с. 20 – 50

Література……………………………............ …. с. 51